Мордовська виправна колонія No. 10
Республіка Мордовія, с. Ударний Зубово-Полянського району
росія
Виправна колонія
Активний
Розташування
Виправна колонія №10 у Мордовії (ФКУ ИК-10 УФСИН россии по Республике Мордовия) – це установа особливого режиму, куди відправляють засуджених до довічного позбавлення волі та особливо небезпечних рецидивістів. ВК-10 розрахована на близько 850 людей, більшість з яких наразі це українські військовополонені. Серед них чимало морських піхотинців, які потрапили в полон, захищаючи Маріуполь. Колонія складається з чотирьох блоків. На її території є промисловий блок, їдальня, адмінбудівля та дворики для прогулянок.
Умови утримання
Колонія відома особливо жорстоким ставленням до військовополонених. До них застосовуються фізичні та психологічні тортури, що в окремих випадках приводило до смерті бранців. Відомо, що від полонених приховують місце їхнього перебування: при підписанні документів, папери прикривали, щоб вони не бачили імʼя слідчого, назву колонії чи навіть області.
Тортури у Мордовській колонії № 10 є вкрай поширеними:
- побиття гумовими палицями, дубинками, руками, ногами, підручними засобами,
- удари електрошокером,
- імітація страт,
- сексуальне насильство,
- удари по геніталіях,
- удушення до стану втрати свідомості,
- натравлювання службових собак, які кусали полонених, залишаючи серйозні травми,
- примус стояти по 18 годин на день.
За найменші відхилення від правил полонених могли ще більше побити та вдарити електрошокером. Під час перевірок удари струмом могли відбуватися з частотою кожні 10 секунд. Загалом катування струмом було дуже поширеними – рани полонених військових не встигали заживати.
Медична допомога у Мордовській колонії була практично відсутня. На скаргу про гниття ніг могли дати лише бинти та фурацилін, або ж відмовити навіть у цьому.
Відсутність нормальної медичної допомоги призводила до смертей через:
- загальне виснаження організму,
- недоїдання,
- пневмонія,
- наслідки тортур.
Найчастіше колишні бранці згадують фельдшера, якого вони називали “Доктор Зло” або “Доктор Шокер”. Він не лише не надавав допомогу, а й катував та принижував полонених. Якщо хтось скаржився на біль, “Доктор Зло” бив електрошокером саме у те місце, де болить. Журналістам “Схем” вдалося ідентифікувати цього медика – це Ілля Сорокін. Наразі українські правоохоронні органи оголосили йому підозру в катуванні полонених українців.
Інші медики також проявляли жорсткокість до вʼязнів. “Дві жінки були, одна дуже жорстока. Декілька разів казала, що краще ми б здохли чи “Ну і здохни, мені по**й”, – розповів колишній полонений.
Коли в одного з бранців почалися проблеми із психікою, співробітники колонії почали бити його ще більше. Згодом його привʼязали до ліжка без будь-якої допомоги. Співкамерники намагалися йому допомогти, запитуючи чи треба відвести його в туалет, чи хоче він їсти, але він ледве реагував. Чоловік помер у російському полоні, не дочекавшись обміну і не отримавши жодної медичної допомоги.
Одним з найтяжчих випробувань для полонених у Мордовській виправній колонії № 10 було хронічне недоїдання. За згадками військовослужбовця, який був у різних колоніях, у Мордовії харчування було значно гірше, ніж у Ряжську. На сніданок могло бути всього 8 макаронин на 150 г води та півтора шматочка хліба. Щоб випити води, треба було отримати дозвіл, а за найменше відхилення від таких правил карали.
Внаслідок такого харчування полонені військові втрачають десятки кілограмів ваги.
У Мордовській виправній колонії № 10 приниження та психологічні знущання постійно супроводжують полонених. За згадками, з шостої ранку до десятої вечора щодня грало радіо з однаковими піснями, які возвеличують росію та принижують українців. Сім разів на день грав гімн росії, під час якого полонених змушували ставити руку на серце як символ пошани.
Співробітники колонії використовували образливі слова та повторювали антиукраїнську пропаганду, називаючи полонених “нацистами”, “фашистами”, а також, що їм “треба влаштовувати геноцид”.
“У Мордовії постійно у кожного з нас були думки про самогубство, тому що такі жахливі умови були створені для нас. І зупиняла тільки віра, що нас поміняють, що нас чекають рідні та близькі. Також підтримка спільна, тому що на вірі і на підтримці один одного ми і трималися”, – ділиться колишній бранець.
“У всіх співробітників завжди були балаклави, вони намагалися приховати свої обличчя. Дивлячись на той жах, який коїться в Мордовії, я не був здивований, що вони ховають обличчя”, – додав він.
“Стовідсотково можу сказати тільки за свого сусіда по камері: через систематичні тортури він помер на моїх очах”, – згадував інший військовослужбовець, який пройшов полон у ВК-10.
Загальна інформація
Розташування
Виправна колонія №10 у Мордовії (ФКУ ИК-10 УФСИН россии по Республике Мордовия) – це установа особливого режиму, куди відправляють засуджених до довічного позбавлення волі та особливо небезпечних рецидивістів. ВК-10 розрахована на близько 850 людей, більшість з яких наразі це українські військовополонені. Серед них чимало морських піхотинців, які потрапили в полон, захищаючи Маріуполь. Колонія складається з чотирьох блоків. На її території є промисловий блок, їдальня, адмінбудівля та дворики для прогулянок.
Умови утримання
Колонія відома особливо жорстоким ставленням до військовополонених. До них застосовуються фізичні та психологічні тортури, що в окремих випадках приводило до смерті бранців. Відомо, що від полонених приховують місце їхнього перебування: при підписанні документів, папери прикривали, щоб вони не бачили імʼя слідчого, назву колонії чи навіть області.
Тортури та знущання
Тортури у Мордовській колонії № 10 є вкрай поширеними:
- побиття гумовими палицями, дубинками, руками, ногами, підручними засобами,
- удари електрошокером,
- імітація страт,
- сексуальне насильство,
- удари по геніталіях,
- удушення до стану втрати свідомості,
- натравлювання службових собак, які кусали полонених, залишаючи серйозні травми,
- примус стояти по 18 годин на день.
За найменші відхилення від правил полонених могли ще більше побити та вдарити електрошокером. Під час перевірок удари струмом могли відбуватися з частотою кожні 10 секунд. Загалом катування струмом було дуже поширеними – рани полонених військових не встигали заживати.
Медична допомога
Медична допомога у Мордовській колонії була практично відсутня. На скаргу про гниття ніг могли дати лише бинти та фурацилін, або ж відмовити навіть у цьому.
Відсутність нормальної медичної допомоги призводила до смертей через:
- загальне виснаження організму,
- недоїдання,
- пневмонія,
- наслідки тортур.
Найчастіше колишні бранці згадують фельдшера, якого вони називали “Доктор Зло” або “Доктор Шокер”. Він не лише не надавав допомогу, а й катував та принижував полонених. Якщо хтось скаржився на біль, “Доктор Зло” бив електрошокером саме у те місце, де болить. Журналістам “Схем” вдалося ідентифікувати цього медика – це Ілля Сорокін. Наразі українські правоохоронні органи оголосили йому підозру в катуванні полонених українців.
Інші медики також проявляли жорсткокість до вʼязнів. “Дві жінки були, одна дуже жорстока. Декілька разів казала, що краще ми б здохли чи “Ну і здохни, мені по**й”, – розповів колишній полонений.
Коли в одного з бранців почалися проблеми із психікою, співробітники колонії почали бити його ще більше. Згодом його привʼязали до ліжка без будь-якої допомоги. Співкамерники намагалися йому допомогти, запитуючи чи треба відвести його в туалет, чи хоче він їсти, але він ледве реагував. Чоловік помер у російському полоні, не дочекавшись обміну і не отримавши жодної медичної допомоги.
Харчування та санітарні умови
Одним з найтяжчих випробувань для полонених у Мордовській виправній колонії № 10 було хронічне недоїдання. За згадками військовослужбовця, який був у різних колоніях, у Мордовії харчування було значно гірше, ніж у Ряжську. На сніданок могло бути всього 8 макаронин на 150 г води та півтора шматочка хліба. Щоб випити води, треба було отримати дозвіл, а за найменше відхилення від таких правил карали.
Внаслідок такого харчування полонені військові втрачають десятки кілограмів ваги.
Психологічний тиск
У Мордовській виправній колонії № 10 приниження та психологічні знущання постійно супроводжують полонених. За згадками, з шостої ранку до десятої вечора щодня грало радіо з однаковими піснями, які возвеличують росію та принижують українців. Сім разів на день грав гімн росії, під час якого полонених змушували ставити руку на серце як символ пошани.
Співробітники колонії використовували образливі слова та повторювали антиукраїнську пропаганду, називаючи полонених “нацистами”, “фашистами”, а також, що їм “треба влаштовувати геноцид”.
Свідчення
“У Мордовії постійно у кожного з нас були думки про самогубство, тому що такі жахливі умови були створені для нас. І зупиняла тільки віра, що нас поміняють, що нас чекають рідні та близькі. Також підтримка спільна, тому що на вірі і на підтримці один одного ми і трималися”, – ділиться колишній бранець.
“У всіх співробітників завжди були балаклави, вони намагалися приховати свої обличчя. Дивлячись на той жах, який коїться в Мордовії, я не був здивований, що вони ховають обличчя”, – додав він.
“Стовідсотково можу сказати тільки за свого сусіда по камері: через систематичні тортури він помер на моїх очах”, – згадував інший військовослужбовець, який пройшов полон у ВК-10.
Новини
більше
«Це не воєнний злочин, якщо тобі було весело»: страти полонених як державна політика росії
Страти та катування полонених – це державна політика Кремля, відточена десятиліттями загарбницьких війн. Під час російсько-української війни армія рф вивела свої найжорстокіші практики на новий рівень у жахливих масштабах. Станом на кінець 2025 року росіяни стратили щонайменше 337 українських військовополонених, що є важким воєнним злочином.
Звіт Amnesty International: страти та катування українських полонених продовжуються
Міжнародний рух Amnesty International оприлюднив щорічну доповідь щодо ситуації з правами людини в світі за 2025 рік. В розділі про Україну, серед іншого, наголошується, що військовополонені та затримані цивільні українці піддавалися тортурам та жорстокому поводженню, перебуваючи в російській неволі. Організація зазначає, що станом на 10 грудня 2025 року Офіс Генерального прокурора України зафіксував 322 випадки страти полонених військовослужбовців російськими військами.
Другий етап Великоднього обміну полоненими: 193 українці вдома
24 квітня 2026 року відбувся другий етап Великоднього обміну військовополоненими між Україною та росією, в межах якого вдалося повернути 193 українських оборонців. Це представники Збройних сил України, зокрема значна кількість десантників. Також додому повертаються бійці Військово-Морських Сил, Територіальної оборони, Національної гвардії України, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту.
Запитання і відповіді
Ваші дії важливі.
Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?
Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.
Кожен голос має значення.