«Зроблено в Росії. Доставлено в полон»: у Києві відбулася презентація проєкту про злочини РФ проти полонених

«Російські тюрми – це філія пекла на землі. Особливо, якщо ти український військовополонений.»

22 травня у столиці відбулася презентація проєкту «Made in Russia. Delivered to Captivity». Захід приурочений до 4-х роковин виходу Маріупольського гарнізону з «Азовсталі» після 86 днів героїчної оборони міста. Тоді оборонці Маріуполя під наданими гарантіями виконали наказ вищого командування – зберегти життя. Однак РФ порушила гарантії – велика частина захисників «Азовсталі» вже пʼятий рік потерпає від щоденних злочинів у російському полоні.

Воєнні злочини стали одним із головних продуктів, які РФ «експортує» світові. Кремль «доставляє» смерть ракетами, дронами та руками своїх військових. Там, де з’являється російський контроль, починає діяти система катувань, вбивств, терору, судилищ та пропаганди. Кожен з цих «продуктів» описаний у документі разом зі свідченнями тих, хто найбільше від них постраждав, – українських військовополонених.

«Made in Russia. Delivered to Captivity» – це проєкт, який демонструє масштаб воєнних злочинів Росії проти українських військовополонених. Оленівка, сотні вбитих у полоні, уніфіковані практики тортур та катувань свідчать про те, що для Росії не існує міжнародного гуманітарного права, а Женевські конвенції для неї є порожнім звуком. За допомогою цього проєкту ми хочемо вкотре закликати цивілізований світ боротися за звільнення полонених із пекла російської неволі та захищати задекларовані ним цінності, які Україна щодня виборює у цій війні», – розповів про проєкт модератор заходу Нестор Барчук, керівник напрямку міжнародних зв’язків з питань військовополонених у відділі стратегічних комунікацій 1-го корпусу НГУ «Азов».

До заходу долучилися представники дипломатичного корпусу, державних і правоохоронних органів, медіа, а також громадський сектор, військовослужбовці та ветерани. Зі вступним словом до слухачів звернувся Дмитро Пономаренко, посол з особливих доручень з питань військовополонених і зниклих безвісти. Він наголосив на важливості проєкту.

«Такий, як “Made in Russia”, має значення, яке важко переоцінити. І міжнародні партнери – парламентарі, дипломати, правозахисники – часто не мають повного усвідомлення масштабу того, що відбувається з українськими військовополоненими в російських місцях позбавлення волі, таборах і колоніях. Свідчення зниклих, задокументовані факти, конкретні імена й обличчя – це те, що перетворює абстрактну, так звану проблематику полону на реальність, яку неможливо ігнорувати. А відповідно, нам потрібно реагувати на всіх рівнях, у тому числі й міжнародному», – зазначив Дмитро Пономаренко, посол з особливих доручень МЗС України з питань військовополонених, цивільних, позбавлених особистої свободи, та безвісти зникли.

Також виступила Ноель Калхун, заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні: «Дуже дякую, що ви організували цей захід і запросили нас, бо такі заходи важливі, хоч і складні, адже вони не дають мовчанню перемогти. Одна з найбільших небезпек затяжного конфлікту – це поступове звикання до страждань жертв війни, ніби це вже буденність. Будь-яка публічна згадка про військовополонених, нагадування про те, що вони залишаються в полоні, – це сигнал родинам, що ми про них не забули».

Система продукування воєнних злочинів проти українців працює через розгалужену мережу катівень на території Російської Федерації і на ТОТ України. Це одні з перших «інфраструктурних об’єктів», які зʼявляються у захоплених Росією містах.

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зауважив: «Росія побудувала цілу систему катувань українських військовополонених. Ми вже задокументували 695 форм тортур і 860 фактів неналежних умов утримання. Міжнародні журналістські розслідування підтвердили систематичні катування щонайменше у 29 місцях утримання українців – 18 на території РФ і 11 на тимчасово окупованих територіях України. Це не поодинокі злочини окремих військових. Це – державна політика Росії, яка сьогодні демонструє: без реальних механізмів відповідальності навіть Женевські конвенції перестають працювати. Понад 2 100 українських полонених Росія незаконно судить лише за те, що вони захищали свою державу. Саме тому міжнародна система реагування потребує змін – від модернізації механізмів МКЧХ до реального застосування універсальної юрисдикції щодо російських посадовців, причетних до катувань і смертей українських полонених». 

Основою проєкту стали свідчення колишніх військовополонених, для яких фраза «Made in Russia» стала синонім насильства. Звільнений з полону ветеран «Азову» Олександр «Пако» Кузьменко поділився з аудиторією власним досвідом та закликав тиснути на РФ, щоб врятувати його побратимів та посестер:

«Повернення українських полонених має бути пріоритетом. Адже це показник того, що окрім російської агресивно-завойовницької сили існує ще одна сила – справедливості та демократії. За кожною історією з полону стоїть людина, яка боролася за свою державу і продовжує цю боротьбу в неволі. Саме тому необхідні спільні зусилля України та світу для їнього звільнення, зокрема понад 700 бійців «Азову», які залишаються однією з найскладніших категорій для обмінів», – зазначив Олександр.

У заході взяв участь Андрій Пастернак, керівник Обʼєднаного центру СБУ. Він наголосив, наскільки важливим є виконання Женевських конвенцій її підписантами. 

«Ми бачимо, в якому стані повертаються наші хлопці: їх б’ють, їм калічать кінцівки, відрізають руки. І це ще до того, як вони потрапляють до так званих «прийомок». Ми всі маємо памʼятати – і українці, і партнери, – що наші воїни стоять на захисті не лише України, а й Європи. Прохання до всіх наших міжнародних партнерів: потрібно достукатися до всіх інших – підписанти Женевської конвенції мають її виконувати», – сказав Андрій Пастернак, керівник Обʼєднаного центру СБУ.

Одна з найбільш критичних проблем, про яку йдеться в проєкті, – це відсутність належного доступу міжнародних організацій до місць утримання українців у полоні. Це робить бранців практично невидимими для світу. Євгенія Синельник, представниця Асоціації родин захисників «Азовсталі», брат якої вже понад чотири роки перебуває у ворожій неволі, наголосила, що світ має докладати більше зусиль: «Скільки ще маємо зробити проєктів і надати свідчень щодо російських злочинів, щоб міжнародні інституції почали діяти? Для більшості бійців, які досі в полоні, – це нульовий результат, який нічого не значить і нічого не змінює».

Відсутність контролю за дотриманням прав військовополонених лише посилює жорстокість та свавілля проти бранців. Це система, яка є цілеспрямованою політикою Кремля, про що розповіла Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини:

«РФ застосовує до військовополонених та цивільних затриманих катування. Ці факти вже зафіксовані національними правоохоронними органами та у звітах міжнародних експертів ООН, ОБСЄ. Але важливо говорити не про окремі випадки порушень, не про ексцеси окремих виконавців, а про системну практику – державну політику переслідування громадян України, які не погоджуються з діями РФ – захищають Україну у лавах Сил оборони або висловлюються проти окупації. Ця політика масштабна та має системний характер. Цю політику Росія реалізує як на території РФ, так і на ТОТ України. І наслідки цієї політики мають багатовимірний характер. Для постраждалих – тривале позбавлення волі, відсутність належної медичної допомоги, а також ризики катувань і нелюдського поводження, про які говоримо. Для міжнародного гуманітарного права – це підрив базових принципів захисту комбатантів і цивільного населення.»

У проєкті наголошується, що необхідно накласти «ембарго» на воєнні злочини РФ та робити все можливе для визволення воїнів, які у найкритичніший момент стали щитом для України та Європи загалом. Підсумовуючи, Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, застеріг:

«Зрештою народи і держави світу побачили і зрозуміли основну складову російського експорту. І це не енергоносії, не культура або спорт, як росіянам хотілося б. Це – безправ’я, абсолютна байдужість до людського життя, всеохоплююче намагання і бажання приниження людської гідності. За своєю суттю русскій мір – це системна, цілеспрямована і всеохоплююча політика терору, як своїх так і чужих, і яка не просто толерується, але й заохочується владою. Основа їхнього експорту – страх, шантаж, біль і навіть – культ смерті».

Спікери наголосили на важливості щоденної боротьби за свободу українських бранців, допуску до них Міжнародного комітету Червоного Хреста та притягненню винних у злочинах проти них до відповідальності. Документ «Made in Russia. Delivered to Captivity» отримають міжнародні партнери, представники посольств та міжнародної спільноти.

Щоб долучитися до поширення електронної версії проєкту:

• завантажуйте матеріали,
• поширюйте їх серед міжнародної спільноти,
• ставайте голосом українських військовополонених.

Над проєктом працювали: Офіс Омбудсмана України, Асоціація родин захисників «Азовсталі» за підтримки Медійної ініціативи за права людини, Міністерства закордонних справ України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.