СІЗО No. 1, Вороніж

Слідчий ізолятор № 1 у Воронежі – пенітенціарна установа, де поряд із російськими ув’язненими, зокрема неповнолітніми, рф утримує також українських військовополонених. За повідомленнями російських медіа, дане СІЗО відоме суворими умовами утримання, порушеннями санітарних і протипожежних норм, а також неналежним виконанням обов’язків з боку персоналу.

Українські військовополонені у Воронезькому СІЗО № 1 щоденно зазнають побиттів і знущань.

Побиття та знущання над полоненими у різних формах є щоденною практикою співробітників Воронезького слідчого ізолятора № 1. Вони регулярно застосовують електрошокери до повного розрядження. За спогадами, іноді навіть відчувався запах горілої плоті, однак співробітники СІЗО не зупинялися й продовжували катування електричним струмом.

Прогулянки супроводжуються спусканням собак на полонених. Водночас їм заборонено пересуватися прямо – вони змушені тримати голову опущеною майже до рівня колін.

Щоранку і щовечора камери перевіряють. Полонених виводять у коридор і змушують стояти обличчям до стіни з широко розставленими ногами й руками. Кожна така перевірка супроводжується знущаннями. Часто застосовують побиття дерев’яними кийками, ламаючи ніс, вибиваючи колінні суглоби, бʼючи по спині.

Про надання медичної допомоги у Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 відомо мало. За свідченнями, звернення по медичну допомогу було небезпечним, адже за такі прохання полонених могли жорстоко побити.

У камерах, де утримували українських полонених, постійно голосно лунали російські пісні часів Другої світової війни. Щоранку обов’язково звучав російський гімн, який полонені були змушені співати. За запинки чи незнання слів їх били.

Сергій, який пройшов через російський полон, згадував для Медійної ініціативи за права людини, що іноді до них приходив місцевий прокурор з перевірками і запитував: “Чи все у вас добре?” Переважно всі відповідали: “Так”. Якщо хтось висловлював незадоволення, його жорстоко карали. Чоловік також згадував, що за декілька місяців перебування в Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 він зміг відмовити пʼятьох бранців від суїциду.