СІЗО No. 1, Вороніж
Вороніж, Воронезька область
росія
Слідчий ізолятор
Активний
Слідчий ізолятор № 1 у Воронежі – пенітенціарна установа, де поряд із російськими ув’язненими, зокрема неповнолітніми, рф утримує також українських військовополонених. За повідомленнями російських медіа, дане СІЗО відоме суворими умовами утримання, порушеннями санітарних і протипожежних норм, а також неналежним виконанням обов’язків з боку персоналу.
Українські військовополонені у Воронезькому СІЗО № 1 щоденно зазнають побиттів і знущань.
Побиття та знущання над полоненими у різних формах є щоденною практикою співробітників Воронезького слідчого ізолятора № 1. Вони регулярно застосовують електрошокери до повного розрядження. За спогадами, іноді навіть відчувався запах горілої плоті, однак співробітники СІЗО не зупинялися й продовжували катування електричним струмом.
Прогулянки супроводжуються спусканням собак на полонених. Водночас їм заборонено пересуватися прямо – вони змушені тримати голову опущеною майже до рівня колін.
Щоранку і щовечора камери перевіряють. Полонених виводять у коридор і змушують стояти обличчям до стіни з широко розставленими ногами й руками. Кожна така перевірка супроводжується знущаннями. Часто застосовують побиття дерев’яними кийками, ламаючи ніс, вибиваючи колінні суглоби, бʼючи по спині.
Про надання медичної допомоги у Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 відомо мало. За свідченнями, звернення по медичну допомогу було небезпечним, адже за такі прохання полонених могли жорстоко побити.
У камерах, де утримували українських полонених, постійно голосно лунали російські пісні часів Другої світової війни. Щоранку обов’язково звучав російський гімн, який полонені були змушені співати. За запинки чи незнання слів їх били.
Сергій, який пройшов через російський полон, згадував для Медійної ініціативи за права людини, що іноді до них приходив місцевий прокурор з перевірками і запитував: “Чи все у вас добре?” Переважно всі відповідали: “Так”. Якщо хтось висловлював незадоволення, його жорстоко карали. Чоловік також згадував, що за декілька місяців перебування в Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 він зміг відмовити пʼятьох бранців від суїциду.
Загальна інформація
Слідчий ізолятор № 1 у Воронежі – пенітенціарна установа, де поряд із російськими ув’язненими, зокрема неповнолітніми, рф утримує також українських військовополонених. За повідомленнями російських медіа, дане СІЗО відоме суворими умовами утримання, порушеннями санітарних і протипожежних норм, а також неналежним виконанням обов’язків з боку персоналу.
Українські військовополонені у Воронезькому СІЗО № 1 щоденно зазнають побиттів і знущань.
Тортури та знущання
Побиття та знущання над полоненими у різних формах є щоденною практикою співробітників Воронезького слідчого ізолятора № 1. Вони регулярно застосовують електрошокери до повного розрядження. За спогадами, іноді навіть відчувався запах горілої плоті, однак співробітники СІЗО не зупинялися й продовжували катування електричним струмом.
Прогулянки супроводжуються спусканням собак на полонених. Водночас їм заборонено пересуватися прямо – вони змушені тримати голову опущеною майже до рівня колін.
Щоранку і щовечора камери перевіряють. Полонених виводять у коридор і змушують стояти обличчям до стіни з широко розставленими ногами й руками. Кожна така перевірка супроводжується знущаннями. Часто застосовують побиття дерев’яними кийками, ламаючи ніс, вибиваючи колінні суглоби, бʼючи по спині.
Медична допомога
Про надання медичної допомоги у Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 відомо мало. За свідченнями, звернення по медичну допомогу було небезпечним, адже за такі прохання полонених могли жорстоко побити.
Психологічний тиск
У камерах, де утримували українських полонених, постійно голосно лунали російські пісні часів Другої світової війни. Щоранку обов’язково звучав російський гімн, який полонені були змушені співати. За запинки чи незнання слів їх били.
Свідчення
Сергій, який пройшов через російський полон, згадував для Медійної ініціативи за права людини, що іноді до них приходив місцевий прокурор з перевірками і запитував: “Чи все у вас добре?” Переважно всі відповідали: “Так”. Якщо хтось висловлював незадоволення, його жорстоко карали. Чоловік також згадував, що за декілька місяців перебування в Воронезькому слідчому ізоляторі № 1 він зміг відмовити пʼятьох бранців від суїциду.
Новини
більше
«Це не воєнний злочин, якщо тобі було весело»: страти полонених як державна політика росії
Страти та катування полонених – це державна політика Кремля, відточена десятиліттями загарбницьких війн. Під час російсько-української війни армія рф вивела свої найжорстокіші практики на новий рівень у жахливих масштабах. Станом на кінець 2025 року росіяни стратили щонайменше 337 українських військовополонених, що є важким воєнним злочином.
Звіт Amnesty International: страти та катування українських полонених продовжуються
Міжнародний рух Amnesty International оприлюднив щорічну доповідь щодо ситуації з правами людини в світі за 2025 рік. В розділі про Україну, серед іншого, наголошується, що військовополонені та затримані цивільні українці піддавалися тортурам та жорстокому поводженню, перебуваючи в російській неволі. Організація зазначає, що станом на 10 грудня 2025 року Офіс Генерального прокурора України зафіксував 322 випадки страти полонених військовослужбовців російськими військами.
Другий етап Великоднього обміну полоненими: 193 українці вдома
24 квітня 2026 року відбувся другий етап Великоднього обміну військовополоненими між Україною та росією, в межах якого вдалося повернути 193 українських оборонців. Це представники Збройних сил України, зокрема значна кількість десантників. Також додому повертаються бійці Військово-Морських Сил, Територіальної оборони, Національної гвардії України, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту.
Запитання і відповіді
Ваші дії важливі.
Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?
Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.
Кожен голос має значення.