Свердловська виправна колонія No. 38
Луганська область, Вальянівське (Ленінське)
Тимчасово окуповані території
Виправна колонія
Активний
Свердловська колонія № 38 розташована у нині окупованому селищі Вальянівське (Ленінське), що знаходиться у місті Довжанськ (Свердловськ) у Луганській області. На території місця утримання є 12 бараків, з яких у трьох утримували військовополонених. У цих приміщеннях були облаштовані гардеробна та місце відпочинку з можливістю перегляду телевізора. За свідченнями звільнених, фізичне насильство в колонії застосовували рідко.
Колишній полонений розповідав для МІПЛ, що їх зустрічали з кийками у руках, але майже не били. За його словами, норми Женевської конвенції про поводження з військовополоненими були б дотримані у даній колонії, якби їм було дозволено спілкуватися з родиною.
Медична допомога у порівнянні з іншими місцями утримання вищого рівня. Полоненому українському медику було дозволено організувати свій кабінет та вести медкарти полонених. Він мав у розпорядженні медикаменти та деякі медичні засоби.
Водночас є згадки, що у місці утримання померло двоє полонених від пневмонії та інсульту. Також там перебували паралізовані українські полонені та захисники з гіпертонією. Їх возили у Луганськ для обстеження, але згодом повертали до колонії.
У Свердловській колонії харчування було прийнятним. Приймати душ було дозволено раз на тиждень. Одягали полонених у чорну тюремну форму.
Щодо фізичної активності, то охорона розцінювала будь-які спроби займатися фізкультурою як підозрілі. Виконання вправ перебувало під забороною.
Полонених добровільно залучали до робіт – робити труни для російських загиблих. За свідченнями, їх потрібно було виготовляти по 100 штук за тиждень.
Полоненим було заборонено розмовляти українською мовою. За спілкування рідною мовою могли вдарити. Під час шикування бранцям включали гімн так званої “ЛНР”, а пізніше – гімн росії.
“У полоні там тільки російською треба розмовляти. Якщо будеш говорити українською мовою, то ти відразу отримаєш палицею по хребту: “Только разговаривай на русском, разговаривай на русском”, — пригадував для матеріала «Слідство.Інфо» звільнений захисник.
Загальна інформація
Свердловська колонія № 38 розташована у нині окупованому селищі Вальянівське (Ленінське), що знаходиться у місті Довжанськ (Свердловськ) у Луганській області. На території місця утримання є 12 бараків, з яких у трьох утримували військовополонених. У цих приміщеннях були облаштовані гардеробна та місце відпочинку з можливістю перегляду телевізора. За свідченнями звільнених, фізичне насильство в колонії застосовували рідко.
Тортури та знущання
Колишній полонений розповідав для МІПЛ, що їх зустрічали з кийками у руках, але майже не били. За його словами, норми Женевської конвенції про поводження з військовополоненими були б дотримані у даній колонії, якби їм було дозволено спілкуватися з родиною.
Медична допомога
Медична допомога у порівнянні з іншими місцями утримання вищого рівня. Полоненому українському медику було дозволено організувати свій кабінет та вести медкарти полонених. Він мав у розпорядженні медикаменти та деякі медичні засоби.
Водночас є згадки, що у місці утримання померло двоє полонених від пневмонії та інсульту. Також там перебували паралізовані українські полонені та захисники з гіпертонією. Їх возили у Луганськ для обстеження, але згодом повертали до колонії.
Харчування та санітарні умови
У Свердловській колонії харчування було прийнятним. Приймати душ було дозволено раз на тиждень. Одягали полонених у чорну тюремну форму.
Щодо фізичної активності, то охорона розцінювала будь-які спроби займатися фізкультурою як підозрілі. Виконання вправ перебувало під забороною.
Полонених добровільно залучали до робіт – робити труни для російських загиблих. За свідченнями, їх потрібно було виготовляти по 100 штук за тиждень.
Психологічний тиск
Полоненим було заборонено розмовляти українською мовою. За спілкування рідною мовою могли вдарити. Під час шикування бранцям включали гімн так званої “ЛНР”, а пізніше – гімн росії.
Свідчення
“У полоні там тільки російською треба розмовляти. Якщо будеш говорити українською мовою, то ти відразу отримаєш палицею по хребту: “Только разговаривай на русском, разговаривай на русском”, — пригадував для матеріала «Слідство.Інфо» звільнений захисник.
Новини
більше
Україна повернула з російського полону 270 українців, серед них 35 бійців «Азову»
23 жовтня з російського полону вдалося повернути 270 українців: 261 військовослужбовець і 9 цивільних. Серед звільнених — військові ВМС, Сухопутних військ, ДШВ, ДССТ, ТрО, ССО, ВСП, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС.
МКЧХ підтвердив, що вже два роки не має доступу до українських полонених
Росія не надає доступу Міжнародному комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до українських військовополонених ще з 2024 року. «Ми можемо підтвердити відсутність доступу до військовополонених у Росії з 2024 року», – заявив представник МКЧХ.
В український полон потрапили громадяни 51 країни
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та МЗС України повідомили про запуск інформаційного ресурсу StopRussianRecruiters.org. Він створений для документування та поширення інформації про оманливий рекрутинг іноземців до російських збройних сил. Проєкт також розповідає про іноземних військовополонених, які потрапили в український полон, та закликає уряди відповідних країн вживати дипломатичних заходів для повернення своїх громадян.
Запитання і відповіді
Ваші дії важливі.
Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?
Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.
Кожен голос має значення.