• en
  • uk
  • ru
  • Облаштована колонія, Сокологірськ (колишній Первомайськ)

    Місце розташування:

    Луганська обл. Сокологірськ (колишній Первомайськ)

    Територія утримання:

    Тимчасово окуповані території

    Тип установи:

    Облаштована колонія

    Статус:

    Невідомий

    Загальна інформація

    Імпровізований заклад позбавлення волі, облаштований на колишній взуттєвій фабриці “Салама” у Сокологірську (колишній Первомайськ) Луганської області під контролем сил приватної військової компанії “Вагнер”. Тут українських військовополонених утримували у переповнених підземних камерах в антисанітарних, нелюдських умовах. Попри те, що деякі основні елементи повсякденної діяльності (наприклад, прийоми їжі) були збережені, військовополонених у колонії піддавали вибірковим тортурам, психологічним маніпуляціям та нелюдським умовам життя.

    Тортури та знущання

    Катування застосовувалися вибірково — зокрема фізичним тортурам піддавали військовослужбовців “Азову” та батальйону “Айдар”, імовірно через їхню репутацію сильних і дисциплінованих бійців. Детальна інформація щодо конкретних методів тортур у колонії відсутня, але навіть самі умови утримання полонених вказують на жорстке й принизливе поводження.

    Медична допомога

    Інформація, що безпосередньо стосувалася б надання медичної допомоги в Первомайській колонії, відсутня. Утім, з огляду на переповненість камер, неналежні санітарні умови та недоїдання, малоймовірно, що в колонії надавалася відповідна медична допомога.

    Харчування та санітарні умови

    Полоненим давали їжу й воду, однак у кричуще недостатніх кількостях. Вони отримували один сухпайок на трьох — тобто близько 50 г крекерів і 250 г консерв на людину на день. Видача води відбувалася непослідовно. Спершу видавали по одному літру на людину на день. Згодом цю кількість зменшили до пів літра, оскільки кількість людей в облаштованій колонії зростала.

    Санітарні умови були катастрофічними. У камерах по 13 квадратних метрів іноді перебувало до 20 полонених. Камери були вологі й укриті грибком, із даху крапала вода. В’язні спали на металевих стелажах, дерев’яних піддонах або на картоні, який стелили прямо на підлогу.

    Психологічний тиск

    Бойовики ПВК “Вагнер” застосовували психологічні маніпуляції з метою деморалізації полонених. Їм регулярно надавали дезінформацію або викривлені факти про війну. Ув’язненим регулярно розповідали, що росія анексувала українські міста, такі як Запоріжжя. Доступ до правдивих новин був повністю обмежений, тож єдиним джерелом інформації про зовнішній світ були новоприбулі полонені.

    Свідчення

    “У камері на 13 м кв. було до 20 чоловіків. Спали, хто на бетонній підлозі, хто на піддонах. Волого, пліснява, зі стелі капає. Стелили картонні коробки. У деяких камерах були стелажі” – Олександр Макаревич, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

    “Годували регулярно, але дуже мало. Один денний сухпайок на трьох. У середньому на день на одного виходило 50 г галет і одна 250-грамова банка консерви. Якась каша з м’ясом або квасоля, або горох. Кому що попаде” – Олександр Макаревич, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

    Імпровізований заклад позбавлення волі, облаштований на колишній взуттєвій фабриці “Салама” у Сокологірську (колишній Первомайськ) Луганської області під контролем сил приватної військової компанії “Вагнер”. Тут українських військовополонених утримували у переповнених підземних камерах в антисанітарних, нелюдських умовах. Попри те, що деякі основні елементи повсякденної діяльності (наприклад, прийоми їжі) були збережені, військовополонених у колонії піддавали вибірковим тортурам, психологічним маніпуляціям та нелюдським умовам життя.

    Катування застосовувалися вибірково — зокрема фізичним тортурам піддавали військовослужбовців “Азову” та батальйону “Айдар”, імовірно через їхню репутацію сильних і дисциплінованих бійців. Детальна інформація щодо конкретних методів тортур у колонії відсутня, але навіть самі умови утримання полонених вказують на жорстке й принизливе поводження.

    Інформація, що безпосередньо стосувалася б надання медичної допомоги в Первомайській колонії, відсутня. Утім, з огляду на переповненість камер, неналежні санітарні умови та недоїдання, малоймовірно, що в колонії надавалася відповідна медична допомога.

    Полоненим давали їжу й воду, однак у кричуще недостатніх кількостях. Вони отримували один сухпайок на трьох — тобто близько 50 г крекерів і 250 г консерв на людину на день. Видача води відбувалася непослідовно. Спершу видавали по одному літру на людину на день. Згодом цю кількість зменшили до пів літра, оскільки кількість людей в облаштованій колонії зростала.

    Санітарні умови були катастрофічними. У камерах по 13 квадратних метрів іноді перебувало до 20 полонених. Камери були вологі й укриті грибком, із даху крапала вода. В’язні спали на металевих стелажах, дерев’яних піддонах або на картоні, який стелили прямо на підлогу.

    Бойовики ПВК “Вагнер” застосовували психологічні маніпуляції з метою деморалізації полонених. Їм регулярно надавали дезінформацію або викривлені факти про війну. Ув’язненим регулярно розповідали, що росія анексувала українські міста, такі як Запоріжжя. Доступ до правдивих новин був повністю обмежений, тож єдиним джерелом інформації про зовнішній світ були новоприбулі полонені.

    “У камері на 13 м кв. було до 20 чоловіків. Спали, хто на бетонній підлозі, хто на піддонах. Волого, пліснява, зі стелі капає. Стелили картонні коробки. У деяких камерах були стелажі” – Олександр Макаревич, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

    “Годували регулярно, але дуже мало. Один денний сухпайок на трьох. У середньому на день на одного виходило 50 г галет і одна 250-грамова банка консерви. Якась каша з м’ясом або квасоля, або горох. Кому що попаде” – Олександр Макаревич, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

    Новини

    більше

    Запитання і відповіді

    Інферно – це незалежна платформа з документування місць утримання росією українських військовополонених. Ми збираємо та систематизуємо інформацію з відкритих джерел, щоб уповні продемонструвати масштаб російських знущань та порушень прав людини.
    Ми використовуємо перевірені джерела: свідчення звільнених військовополонених, журналістські розслідування, офіційні документи, звіти правозахисних організацій та відкриті бази даних.
    Так. Якщо ви маєте достовірну інформацією про місця утримання українських військовополонених або поводження з ними, зокрема свідчення, документи або інші матеріали, ви можете поділитися ними через нашу форму зворотного зв’язку. За бажання, ви можете залишатися анонімними.
    Проєкт втілює в життя команда правозахисників, журналістів і волонтерів, що прагнуть показати світу правду й повернути кожного військовополоненого додому.
    Поширюйте цю інформацію. Розповідайте історії полонених та діліться фактами кричущих порушень міжнародного права росією. Закликайте Міжнародний Комітет Червоного Хреста вжити рішучих заходів на виконання власного мандату та отримати доступ до українських військовополонених, з’ясувати їхні місця перебування і стан. Приєднуйтесь до акцій у вашому місті або ж організовуйте їх, щоб нагадувати світу про українських полонених та жахливі умови їх утримання. Підтримуйте українських захисників та донатьте Збройним Силам України. Перемога України – найефективніший спосіб повернути наших полонених додому.

      Ваші дії важливі.

      Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?

      Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.

      Кожен голос має значення.