Свердловська виправна колонія No. 38
Луганська область, Вальянівське (Ленінське)
Тимчасово окуповані території
Виправна колонія
Активний
Загальна інформація
Свердловська колонія № 38 розташована у нині окупованому селищі Вальянівське (Ленінське), що знаходиться у місті Довжанськ (Свердловськ) у Луганській області. На території місця утримання є 12 бараків, з яких у трьох утримували військовополонених. У цих приміщеннях були облаштовані гардеробна та місце відпочинку з можливістю перегляду телевізора. За свідченнями звільнених, фізичне насильство в колонії застосовували рідко.
Тортури та знущання
Колишній полонений розповідав для МІПЛ, що їх зустрічали з кийками у руках, але майже не били. За його словами, норми Женевської конвенції про поводження з військовополоненими були б дотримані у даній колонії, якби їм було дозволено спілкуватися з родиною.
Медична допомога
Медична допомога у порівнянні з іншими місцями утримання вищого рівня. Полоненому українському медику було дозволено організувати свій кабінет та вести медкарти полонених. Він мав у розпорядженні медикаменти та деякі медичні засоби.
Водночас є згадки, що у місці утримання померло двоє полонених від пневмонії та інсульту. Також там перебували паралізовані українські полонені та захисники з гіпертонією. Їх возили у Луганськ для обстеження, але згодом повертали до колонії.
Харчування та санітарні умови
У Свердловській колонії харчування було прийнятним. Приймати душ було дозволено раз на тиждень. Одягали полонених у чорну тюремну форму.
Щодо фізичної активності, то охорона розцінювала будь-які спроби займатися фізкультурою як підозрілі. Виконання вправ перебувало під забороною.
Полонених добровільно залучали до робіт – робити труни для російських загиблих. За свідченнями, їх потрібно було виготовляти по 100 штук за тиждень.
Психологічний тиск
Полоненим було заборонено розмовляти українською мовою. За спілкування рідною мовою могли вдарити. Під час шикування бранцям включали гімн так званої “ЛНР”, а пізніше – гімн росії.
Свідчення
“У полоні там тільки російською треба розмовляти. Якщо будеш говорити українською мовою, то ти відразу отримаєш палицею по хребту: “Только разговаривай на русском, разговаривай на русском”, — пригадував для матеріала «Слідство.Інфо» звільнений захисник.
Свердловська колонія № 38 розташована у нині окупованому селищі Вальянівське (Ленінське), що знаходиться у місті Довжанськ (Свердловськ) у Луганській області. На території місця утримання є 12 бараків, з яких у трьох утримували військовополонених. У цих приміщеннях були облаштовані гардеробна та місце відпочинку з можливістю перегляду телевізора. За свідченнями звільнених, фізичне насильство в колонії застосовували рідко.
Колишній полонений розповідав для МІПЛ, що їх зустрічали з кийками у руках, але майже не били. За його словами, норми Женевської конвенції про поводження з військовополоненими були б дотримані у даній колонії, якби їм було дозволено спілкуватися з родиною.
Медична допомога у порівнянні з іншими місцями утримання вищого рівня. Полоненому українському медику було дозволено організувати свій кабінет та вести медкарти полонених. Він мав у розпорядженні медикаменти та деякі медичні засоби.
Водночас є згадки, що у місці утримання померло двоє полонених від пневмонії та інсульту. Також там перебували паралізовані українські полонені та захисники з гіпертонією. Їх возили у Луганськ для обстеження, але згодом повертали до колонії.
У Свердловській колонії харчування було прийнятним. Приймати душ було дозволено раз на тиждень. Одягали полонених у чорну тюремну форму.
Щодо фізичної активності, то охорона розцінювала будь-які спроби займатися фізкультурою як підозрілі. Виконання вправ перебувало під забороною.
Полонених добровільно залучали до робіт – робити труни для російських загиблих. За свідченнями, їх потрібно було виготовляти по 100 штук за тиждень.
Полоненим було заборонено розмовляти українською мовою. За спілкування рідною мовою могли вдарити. Під час шикування бранцям включали гімн так званої “ЛНР”, а пізніше – гімн росії.
“У полоні там тільки російською треба розмовляти. Якщо будеш говорити українською мовою, то ти відразу отримаєш палицею по хребту: “Только разговаривай на русском, разговаривай на русском”, — пригадував для матеріала «Слідство.Інфо» звільнений захисник.
Новини
більше
Комісія ООН: незаконні суди рф над українськими полоненими є воєнним злочином
Сфабриковані докази, несправедливий суд, свідчення під тортурами та інші серйозні порушення виявила Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, досліджуючи російські судові процеси над українцями у контексті повномасштабного вторгнення росії в Україну. Комісія ООН дійшла висновку – російські суди грубо порушують міжнародне гуманітарне, що є воєнним злочином.
Обмін полоненими: за домовленостями у Женеві до України повернулися 500 військових і двоє цивільних
5-6 березня 2026 року відбувся дводенний обмін військовополоненими між Україною та росією. У перший день в Україну повернулися 200 військовослужбовців, у другий – ще 300. Окремо також вдалося повернути двох цивільних. Обмін став можливим завдяки домовленостям, досягнутим у Женеві за сприяння США.
Незаконні вироки полоненим «Азову»: двом російським суддям повідомили про підозру у воєнному злочині
Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру двом суддям Південного окружного військового суду рф у вчиненні воєнного злочину – порушенні права військовополонених на справедливий та належний судовий розгляд (ч. 1 ст. 438 КК України).
Запитання і відповіді
Ваші дії важливі.
Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?
Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.
Кожен голос має значення.