Калінінська виправна колонія No. 27

Згідно зі свідченнями, в колонії застосовувалися побиття та інші засоби примусу полонених до вимушених зізнань. Колишні ув’язнені зазначали, що ті, хто повертався з допитів або судів, мали на собі сліди тортур, великі синці або ж були неспроможні ходити. Відомо щонайменше про один випадок, коли військовополонений під тортурами “зізнався” у вбивстві дев’яти цивільних.

Інформація щодо надання медичної допомоги в Калінінській виправній колонії No. 27 відсутня.

Є підстави стверджувати, що психологічне насильство в колонії було регулярним і тісно пов’язаним із російськими пропагандистськими наративами. Провідною темою допитів були бої за Маріуполь, незалежно від того, чи був полонений боєць бодай якось причетний до подій у місті. Це стосувалося навіть військових, захоплених у полон на зовсім інших напрямках фронту. Такі дії мали на меті створити хибний наратив, що звинувачував би Україну у вбивстві цивільних у Маріуполі. Від полонених під тиском отримували вимушені “свідчення” на підтвердження російської дезінформації.

“У Маріуполі дуже багато смертей цивільних, Росія хоче звинуватити у них Україну, це очевидно. Але ці свідчення, якщо їх так можна назвати, часто вибиваються тортурами” – зазначила Олена Бєлячкова, представниця правозахисної організації “Медійна ініціатива за права людини”.

“В одному з інтерв’ю колишній військовополонений згадував, що хлопець з бараку повернувся таким побитим, самостійно пересуватися не міг, — він “зізнався” у вбивстві дев’ятьох людей” – Олена Бєлячкова.