Кіровська виправна колонія No. 33

Кіровська виправна колонія No. 33 – заклад позбавлення волі в росії, у якому утримують українських військовополонених, у тому числі військовослужбовців “Азову”. Свідчення містять згадки про систематичні знущання, примусову працю в екстремальних погодних умов та цілеспрямоване приниження особливо стійких чи патріотичних полонених.

Згідно зі свідченнями, у колонії панує жорстоке та принизливе поводження з полоненими. Із тих, кого вважали професіоналами чи патріотами, знущалися сильніше – зокрема це стосувалося бійців “Азову”, морпіхів, військових контрактної служби, а також будь-кого, хто говорив українською чи мав при собі національні символи. Колишні полонені згадували, що їх голили налисо, зголюючи навіть волосся на тілі й при цьому насміхаючись: “Оскільки ви – “Азов,” ми вам і брови зголимо”.

Військовополонені також повідомляли про примусову працю за жорстких погодних умов без належного одягу, у тому числі про копання мерзлої землі, корчування пнів та перетягування важких металевих рейок. Бачачи ознаки обмороження, тюремні наглядачі лише насміхалися, називаючи полонених “п’яницями” через набряклі носи й вуха.

Інформація, яка би безпосередньо стосувалася надання або відмови в наданні медичної допомоги в Кіровській виправній колонії No. 33, відсутня. Утім, попри брак детальних свідчень, існує дуже значна ймовірність, що військовополоненим не надавали навіть найбазовішої медичної допомоги.

Харчування було недостатнім та шкідливим. Військовополонені страждали від постійної діареї та проблем із шлунково-кишковим трактом через зіпсовану чи недоготовану їжу, зокрема недопечений хліб. Сильне недоїдання призводило до погіршення фізичного стану, включно з набряканням ніг від голоду. Один із полонених повідомляв, що схуд у полоні на 31 кілограм і на момент звільнення важив лише 57 кілограмів.

Свідчення, які безпосередньо стосуються окремих методів психологічного тиску в Кіровській колонії № 33, обмежені. Утім, примусова праця, цілеспрямовані приниження та погіршення фізичного стану завдають полоненим тривалої психологічної шкоди.

“Поставили всіх на коліна в снігу, кричать: “Офицеры есть? Цього пи*араса без очереди”. Мене одразу товкають у спину, я падаю на коліна, тягнуть за ногу, я падаю, один наступає мені на руку, другий – на іншу. Далі я нічого не пам’ятаю. Мене почали бити палками, і я відрубився” – офіцер “Азову” Анатолій Міхеєв.

“У нас опухали ноги від голоду, нестачі білка і інших мікроелементів. Від поганої якості їжі і недопеченого хліба у полонених постійні діареї та проблеми зі шлунком” – офіцер “Азову” Анатолій Міхеєв