• en
  • uk
  • ru
  • СІЗО No. 2, Ряжськ

    Місце розташування:

    Рязанська область, Ряжськ

    Територія утримання:

    росія

    Тип установи:

    Слідчий ізолятор

    Статус:

    Активний

    Загальна інформація

    Ряжське СІЗО No. 2, розташоване в Рязанській області. Із 2022 року використовується як місце утримання українських військовополонених. Згідно зі свідченнями, у СІЗО регулярно застосовують насильство, приниження та допити із використанням примусу. Ув’язнених б’ють не лише під час допитів, а й просто під час повсякденної діяльності, наприклад, під час користування душем. Водночас, згідно з повідомленнями, в ізоляторі був наявний доступ до медичної допомоги.

    Тортури та знущання

    Після прибуття, ув’язнених піддавали жорстоким “прийомкам”, які, зокрема, включали побиття спецпризначенцями. Під час допитів полонених питали: “Чий Крим?”. Покаранням за “неправильні” відповіді було негайне побиття або удари електричним струмом.

    Основними методами тортур були удари руками й ногами по нирках, стегнах, у ребра та в печінку. Також застосовувалися удари електричним струмом у ділянки шиї, хребта, паху та вух. Ув’язнених часто змушували тривалий час стояти під стіною із піднятими руками й розставленими ногами (до 3 годин). В одного з полонених після особливо жорстокого побиття відмовила права рука.

    Photo from publicly available sources

    Медична допомога

    На відміну від багатьох інших місць позбавлення волі, повідомляють, що в Ряжському СІЗО № 2 був наявний певний доступ до медичної допомоги. Полонених, що скаржилися на хвороби, відвідували медики та давали базові ліки або вітаміни. Ув’язненим із високою температурою надавали дні відпочинку.

    Харчування та санітарні умови

    У СІЗО годували тричі на день, але їжа була неякісна й непоживна. Час на душ був надзвичайно обмеженим — іноді це було лише 30 секунд.

    Психологічний тиск

    Полонених змушували заучувати напам’ять державний гімн російської федерації. Тим, хто вже знав текст, наказували його виконувати. Під час щотижневих “прогулянок” (які відбувалися у приміщеннях-клітках на верхньому поверсі), наглядачі змушували ув’язнених співати російський гімн.

    Свідчення

    “Прийомка розпочалася о 3 годині ранку і тривала аж до обіду. Не пощастило хлопцям, які з автозаків виходили першими, свіжий спецназ, нові полонені. Хлопці розповідали, що їх в шерензі стояло 15 людей, спецназівець усіх бив по голові” – військовополонений.

    “Тебе кидають у кімнату, твої очі завжди мають дивитися на підлогу. Перед тобою стоїть шість здорових типів, всі професіонали, вони знають, що питати, як питати, куди бити. Били професійно: нирки, внутрішня частина стегна, електрошокером – в шию, в хребет, пах, вуха” – військовополонений.

    “Коли ти виходиш із камери, маєш стати біля стіни в максимальну розтяжку, майже шпагат робиш. І руки вгорі тримаєш. Часом доводилося так три години стояти. А якщо хтось у хату до тебе заходить, то ти маєш дуже низько нахилитися, аби голова опинилася майже на рівні власних колін” – військовополонений.

    Ряжське СІЗО No. 2, розташоване в Рязанській області. Із 2022 року використовується як місце утримання українських військовополонених. Згідно зі свідченнями, у СІЗО регулярно застосовують насильство, приниження та допити із використанням примусу. Ув’язнених б’ють не лише під час допитів, а й просто під час повсякденної діяльності, наприклад, під час користування душем. Водночас, згідно з повідомленнями, в ізоляторі був наявний доступ до медичної допомоги.

    Після прибуття, ув’язнених піддавали жорстоким “прийомкам”, які, зокрема, включали побиття спецпризначенцями. Під час допитів полонених питали: “Чий Крим?”. Покаранням за “неправильні” відповіді було негайне побиття або удари електричним струмом.

    Основними методами тортур були удари руками й ногами по нирках, стегнах, у ребра та в печінку. Також застосовувалися удари електричним струмом у ділянки шиї, хребта, паху та вух. Ув’язнених часто змушували тривалий час стояти під стіною із піднятими руками й розставленими ногами (до 3 годин). В одного з полонених після особливо жорстокого побиття відмовила права рука.

    Photo from publicly available sources

    На відміну від багатьох інших місць позбавлення волі, повідомляють, що в Ряжському СІЗО № 2 був наявний певний доступ до медичної допомоги. Полонених, що скаржилися на хвороби, відвідували медики та давали базові ліки або вітаміни. Ув’язненим із високою температурою надавали дні відпочинку.

    У СІЗО годували тричі на день, але їжа була неякісна й непоживна. Час на душ був надзвичайно обмеженим — іноді це було лише 30 секунд.

    Полонених змушували заучувати напам’ять державний гімн російської федерації. Тим, хто вже знав текст, наказували його виконувати. Під час щотижневих “прогулянок” (які відбувалися у приміщеннях-клітках на верхньому поверсі), наглядачі змушували ув’язнених співати російський гімн.

    “Прийомка розпочалася о 3 годині ранку і тривала аж до обіду. Не пощастило хлопцям, які з автозаків виходили першими, свіжий спецназ, нові полонені. Хлопці розповідали, що їх в шерензі стояло 15 людей, спецназівець усіх бив по голові” – військовополонений.

    “Тебе кидають у кімнату, твої очі завжди мають дивитися на підлогу. Перед тобою стоїть шість здорових типів, всі професіонали, вони знають, що питати, як питати, куди бити. Били професійно: нирки, внутрішня частина стегна, електрошокером – в шию, в хребет, пах, вуха” – військовополонений.

    “Коли ти виходиш із камери, маєш стати біля стіни в максимальну розтяжку, майже шпагат робиш. І руки вгорі тримаєш. Часом доводилося так три години стояти. А якщо хтось у хату до тебе заходить, то ти маєш дуже низько нахилитися, аби голова опинилася майже на рівні власних колін” – військовополонений.

    Новини

    більше

    Запитання і відповіді

    Інферно – це незалежна платформа з документування місць утримання росією українських військовополонених. Ми збираємо та систематизуємо інформацію з відкритих джерел, щоб уповні продемонструвати масштаб російських знущань та порушень прав людини.
    Ми використовуємо перевірені джерела: свідчення звільнених військовополонених, журналістські розслідування, офіційні документи, звіти правозахисних організацій та відкриті бази даних.
    Так. Якщо ви маєте достовірну інформацією про місця утримання українських військовополонених або поводження з ними, зокрема свідчення, документи або інші матеріали, ви можете поділитися ними через нашу форму зворотного зв’язку. За бажання, ви можете залишатися анонімними.
    Проєкт втілює в життя команда правозахисників, журналістів і волонтерів, що прагнуть показати світу правду й повернути кожного військовополоненого додому.
    Поширюйте цю інформацію. Розповідайте історії полонених та діліться фактами кричущих порушень міжнародного права росією. Закликайте Міжнародний Комітет Червоного Хреста вжити рішучих заходів на виконання власного мандату та отримати доступ до українських військовополонених, з’ясувати їхні місця перебування і стан. Приєднуйтесь до акцій у вашому місті або ж організовуйте їх, щоб нагадувати світу про українських полонених та жахливі умови їх утримання. Підтримуйте українських захисників та донатьте Збройним Силам України. Перемога України – найефективніший спосіб повернути наших полонених додому.

      Ваші дії важливі.

      Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?

      Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.

      Кожен голос має значення.