СІЗО No. 1, Ростов-на-Дону

СІЗО № 1 Ростова-на-Дону – слідчий ізолятор, де поряд із російськими підозрюваними утримуються військовополонені та незаконно утримувані цивільні українці.

Спочатку правозахисникам повідомляли, що там до полонених “добре ставляться”. Проте з середини січня 2025 року ситуація змінилася. Полонених почали бити під час перевірок, допитів, застосовувати проти них електричних струм і тиснути психологічно. Про те, що над ними знущаються, полонені також повідомляють суддям під час судових засідань, однак ці свідчення ігноруються.

Щоранку у Ростовському СІЗО № 1 у камерах, де знаходяться українські військовополонені, відбуваються перевірки, під час чого бранці повинні швидко вийти з камери нахилені та із заплющеними очима. Дивитися на співробітників слідчого ізолятора заборонено. Полонені стають обличчям до стіни, широко розставляючи ноги й опустивши голову, під час чого їм починають бити по всьому тілу гумовими палицями, ногами, кулаками. Також застосовують електрошокер.

Особливо жорстокого ставлення зазнають військовополонені з «Азова», «Айдара» та «Донбасу». Крім загальних побиттів, декого виводять з камер й бʼють додатково. Це здебільшого бранці згаданих підрозділів.

Під тортурами бранців змушують давати сфабриковані свідчення проти себе. Правозахисниця Ольга Романова розповіла:

“В камеру СІЗО № 1 Ростова-на-Дону завели двох “азовців”. Закатовані й змучені. Спини розполосовані нагайками, по тілу сліди від електрошокерів. Зараз обрали запобіжний захід і триває слідство. Під тортурами вони дали свідчення у вбивствах мирних.”

Окремий метод катування – “живий коридор”: силовики шикуються у дві шеренги, а ув’язнені змушені пробігти між ними із опущеними головами й піднятими руками, отримуючи удари з обох боків. Якщо хтось спотикається і падає – лежачому дістається ще більше.

Ростовський слідчий ізолятор № 1 має у своєму арсеналі ще один спосіб катування  – “живий коридор”. Силовики стають у дві шеренги та бʼють полонених з усіх сторін, змушуючи їх пробігати між ними з опущеними головами та піднятими руками. Якщо хтось падав, то ударів ставало ще більше.

Належна медична допомога в СІЗО-1 Ростова-на-Дону відсутня. Якщо українці звертаються до медичної частини слідчого ізолятора, то у відповідь отримують додаткові побиття кийками та палицями. Полонених, яких росіяни звинувачують у воєнних злочинах, піддають постійному тиску, що впливає на їхнє здоровʼя:

“Ми не можемо готуватися. У мене забрали всі матеріали, всі речі, всі мої документи, пов’язані з судом. Ми не висипаємося, постійно перебуваємо в якомусь стресі, у нас люди вже хапаються за серце, лікарів до нас не підпускають. Ну це як взагалі? Це, блін, якесь Середньовіччя. Денацифікація у вас відбувається не в тому напрямку,” – висловився полонений під час суду.

Магазин на території СІЗО, де можна було б придбати речі першої необхідності, не працює. У полонених вилучили особисті речі, книги й листи. Посилки, які доходять до бранців, перебувають у понівеченому стані. З них вилучають цигарки, або ж просто псують їх. Продукти харчування також доходять у вкрай поганому стані: сир, ковбасу, овочі, фрукти подрібнюють до “стану тартару”.

Побиття полонених супроводжувалися й психологічним тиском та образами: бранців називають “фашистами”, “пі*арами”. Щодня українців змушують годинами співати російський гімн й радянські пісні. До того ж співробітники колонії слідкують за гучністю співу. Обовʼязковим були вигуки “Слава росії” при будь-якій нагоді. Один із полонених описував цей розпорядок так:

“О 6-й ранку підйом, одягнулися, пошикувалися. Команда “Співаємо гімн РФ”, проспівали – далі кричимо хором і голосно “Слава росії”, при кожному відкриванні дверей кричимо “Слава росії”. При відкритті “годівнички” – тільки “Слава росії”. Після отримання їжі, здачі посуду, отримання голки з ниткою, тазика для прибирання – “Дякую, слава росії”.

“Мене спустили вниз і під загрозою смерті сказали: “Якщо ти будеш багато говорити й скаржитися, ти потрапиш туди, звідки тебе не заберуть, і ніколи не переведуть, і будуть ґвалтувати ПР [палка гумова] ззаду”. Ось це було сказано дослівно. Я написав відмову від адвоката. Наступного дня мене знову побили на перевірці. І щодня у нас починається перевірка – б’ють по потилиці, ми згинаємося і близько години співаємо гімн російської федерації,” – розповів військовополонений під часу суду.

“Вони проходять від кількох до кількох десятків допитів різними структурами російської федерації. Від військової поліції до Слідчого комітету РФ, ФСБ. Під час таких “допитів” їх катують дуже сильно, намагаються зробити так, щоб кожен військовослужбовець взяв на себе якусь провину. Найбільше, що вони запитують – щодо вбивства мирних громадян, і особливо в Маріуполі,” – розповіла правозахисниця, яка стежила за ситуацією в СІЗО-1.