
Лефортовська в’язниця
Москва
росія
Слідчий ізолятор
Активний
Загальна інформація

Лефортово — один із найбільш відомих закладів позбавлення волі в росії. Розташований у Москві, перебуває під керівництвом ФСБ. Після декількох днів в Оленівці сюди була переведена група офіцерів “Азову”. Їх не повідомили про те, куди саме їх транспортують – лише згодом вони довідалися, що їх утримували саме в Лефортово.
Тортури та знущання
Попри те, що в самому Лефортово фізичне насильство не мало систематичного характеру, полонених утримували в цілковитій тиші, позбавляючи будь-яких людських контактів, сенсорних стимулів чи можливості орієнтуватися в часі. Тогочасний начальник штабу “Азову”, Богдан “Тавр” Кротевич, згадував, що після завершення допитів двері його камери не відчинялися близько чотирьох місяців – за цей час його жодного ранку не випустили на прогулянку. Водночас Кротевич зазначає, що інших військовополоненних у Лефортовській в’язниці катували.

Харчування та санітарні умови
Їжу мовчки передавали крізь металеве віконце у дверях камери. У травні й вересні у в’язниці було надзвичайно холодно. Камери не опалювалися, а полоненим не надавали одягу. Митися можна було лише у простій раковині під наглядом відеокамер. Душів не було. Засоби гігієни були мінімальними.
Психологічний тиск
Ув’язнених утримували в цілковитій ізоляції. Полонені не могли спілкуватися між собою, а взаємодія з наглядачами обмежувалася простими командами. Під час допитів застосовувалися психологічні маніпуляції, наприклад, твердження про те, що інші українські військові зраджують “Азов”.

Лефортово — один із найбільш відомих закладів позбавлення волі в росії. Розташований у Москві, перебуває під керівництвом ФСБ. Після декількох днів в Оленівці сюди була переведена група офіцерів “Азову”. Їх не повідомили про те, куди саме їх транспортують – лише згодом вони довідалися, що їх утримували саме в Лефортово.
Попри те, що в самому Лефортово фізичне насильство не мало систематичного характеру, полонених утримували в цілковитій тиші, позбавляючи будь-яких людських контактів, сенсорних стимулів чи можливості орієнтуватися в часі. Тогочасний начальник штабу “Азову”, Богдан “Тавр” Кротевич, згадував, що після завершення допитів двері його камери не відчинялися близько чотирьох місяців – за цей час його жодного ранку не випустили на прогулянку. Водночас Кротевич зазначає, що інших військовополоненних у Лефортовській в’язниці катували.

Їжу мовчки передавали крізь металеве віконце у дверях камери. У травні й вересні у в’язниці було надзвичайно холодно. Камери не опалювалися, а полоненим не надавали одягу. Митися можна було лише у простій раковині під наглядом відеокамер. Душів не було. Засоби гігієни були мінімальними.
Ув’язнених утримували в цілковитій ізоляції. Полонені не могли спілкуватися між собою, а взаємодія з наглядачами обмежувалася простими командами. Під час допитів застосовувалися психологічні маніпуляції, наприклад, твердження про те, що інші українські військові зраджують “Азов”.
Новини
більше
Як відбувається реабілітація військовополонених
Звільнені з російського полону українські військові часто приїжджають до медичного центру Нацгвардії в надзвичайно важкому стані, як фізичному, так і психологічному.

Росія створила мережу катівень для полонених
В Росії існує щонайменше п’ять підпільних тюрем для українських військовополонених.

СБУ повідомила про підозру російським суддям за незаконне засудження військовополонених бригади Азов
Служба безпеки України повідомила про заочну підозру суддям Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову та Сергію Образцову за воєнні злочини проти українських військовополонених.
Запитання і відповіді
Ваші дії важливі.
Маєте запитання чи бажаєте поділитися чимось важливим?
Ми чекаємо на ваші повідомлення, коментарі чи слова підтримки.
Кожен голос має значення.