Лефортовська в’язниця
Москва
росія
Слідчий ізолятор
Активний
Лефортовська в'язниця
Загальна інформація
Лефортово — один із найбільш відомих закладів позбавлення волі в росії. Розташований у Москві, перебуває під керівництвом ФСБ. Після декількох днів в Оленівці сюди була переведена група офіцерів “Азову”. Їх не повідомили про те, куди саме їх транспортують – лише згодом вони довідалися, що їх утримували саме в Лефортово.
Тортури та знущання
Попри те, що в самому Лефортово фізичне насильство не мало систематичного характеру, полонених утримували в цілковитій тиші, позбавляючи будь-яких людських контактів, сенсорних стимулів чи можливості орієнтуватися в часі. Тогочасний начальник штабу “Азову”, Богдан “Тавр” Кротевич, згадував, що після завершення допитів двері його камери не відчинялися близько чотирьох місяців – за цей час його жодного ранку не випустили на прогулянку. Водночас Кротевич зазначає, що інших військовополоненних у Лефортовській в’язниці катували.
Харчування та санітарні умови
Їжу мовчки передавали крізь металеве віконце у дверях камери. У травні й вересні у в’язниці було надзвичайно холодно. Камери не опалювалися, а полоненим не надавали одягу. Митися можна було лише у простій раковині під наглядом відеокамер. Душів не було. Засоби гігієни були мінімальними.
Психологічний тиск
Ув’язнених утримували в цілковитій ізоляції. Полонені не могли спілкуватися між собою, а взаємодія з наглядачами обмежувалася простими командами. Під час допитів застосовувалися психологічні маніпуляції, наприклад, твердження про те, що інші українські військові зраджують “Азов”.
Лефортово — один із найбільш відомих закладів позбавлення волі в росії. Розташований у Москві, перебуває під керівництвом ФСБ. Після декількох днів в Оленівці сюди була переведена група офіцерів “Азову”. Їх не повідомили про те, куди саме їх транспортують – лише згодом вони довідалися, що їх утримували саме в Лефортово.
Попри те, що в самому Лефортово фізичне насильство не мало систематичного характеру, полонених утримували в цілковитій тиші, позбавляючи будь-яких людських контактів, сенсорних стимулів чи можливості орієнтуватися в часі. Тогочасний начальник штабу “Азову”, Богдан “Тавр” Кротевич, згадував, що після завершення допитів двері його камери не відчинялися близько чотирьох місяців – за цей час його жодного ранку не випустили на прогулянку. Водночас Кротевич зазначає, що інших військовополоненних у Лефортовській в’язниці катували.
Їжу мовчки передавали крізь металеве віконце у дверях камери. У травні й вересні у в’язниці було надзвичайно холодно. Камери не опалювалися, а полоненим не надавали одягу. Митися можна було лише у простій раковині під наглядом відеокамер. Душів не було. Засоби гігієни були мінімальними.
Ув’язнених утримували в цілковитій ізоляції. Полонені не могли спілкуватися між собою, а взаємодія з наглядачами обмежувалася простими командами. Під час допитів застосовувалися психологічні маніпуляції, наприклад, твердження про те, що інші українські військові зраджують “Азов”.
News
більше
Триденний обмін військовополоненими: додому повернулася тисяча українців
23–25 травня Україна й росія провели масштабний обмін військовополоненими за попередньо анонсованим форматом “1 000 на 1 000”.
Російські військові стратили 268 українських військовополонених – розслідування Офісу Генерального прокурора
За даними Офісу Генерального прокурора України, від початку повномасштабного вторгнення російські військові стратили щонайменше 268 українських військовополонених.
Оленівка: воєнний злочин, який не можна забути
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року в бараку Волноваської виправної колонії № 120 в окупованій росією Оленівці пролунав вибух. Загинуло щонайменше 53 українські військовополонені.