Триденний обмін військовополоненими: додому повернулася тисяча українців

23-25 травня Україна й росія провели масштабний обмін військовополоненими за попередньо анонсованим форматом “1 000 на 1 000” згідно з досягнутою сторонами в Туреччині домовленістю. За три дні додому повернулися 1 000 українських громадян — як військовослужбовців, так і цивільних.

Зі слів Президента Володимира Зеленського та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, обмін відбувся у три етапи. Першого дня було звільнено 390 полонених, другого — 307, а третього — 303.

Зокрема, на батьківщину повернули військовослужбовців Збройних сил України, морських піхотинців, бійців Повітряних сил, тероборонівців, нацгвардійців, прикордонників, а також військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту. Серед них були захисники Маріуполя та бійці, взяті в полон під час бойових дій у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.

Це вже 65-й обмін військовополоненими від початку повномасштабного вторгнення росії. Усього з березня 2022 року шляхом переговорів вдалося повернути 5 757 громадян України.

Утім, попри масштабність обміну, до нього не був включений жоден військовослужбовець бригади “Азов”. Полковник Денис “Редіс” Прокопенко, командир 1 корпусу Національної гвардії України “Азов”, зазначив, що жоден із бійців бригади не був включений до обміну і висловив сумнів у зацікавленості української влади у їх поверненні додому.

“Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця, — написав він. — Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців. Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами”.

Денис Прокопенко наголосив, що бійці “Азову”, які склали зброю й вийшли в полон за наказом вищого військового та політичного командування України у травні 2022 року, мають абсолютне право бути в пріоритеті на обміни. З його слів, процес гальмує не лише небажання росії, а й недостатність роботи з української сторони.

“Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних – це ганьба для всієї нашої держави”.

Він також згадав про глибші системні проблеми підходу України:

“Україна забита російською агентурою під саму зав'язку – про це прекрасно знають всі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду. Думаю, попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України. Необхідно адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації”.