Рубцовська виправна колонія No. 5

Виправна колонія No. 5 у м. Рубцовськ, Алтайський край – в’язниця в одному з віддалених регіонів росії з жорстким кліматом. З моменту взяття в полон, у колонії утримують українських військовополонених, у тому числі захисників Маріуполя. Згідно зі свідченнями звільнених полонених та їхніх сімей, ув’язнені в колонії переживають надзвичайну ізольованість від світу, холод, голод та систематичні знущання. Через відокремленість регіону та тюремні заходи контролю доступ до детальнішої інформації залишається суттєво обмеженим.

Полонені та їхні родичі повідомляють про регулярні побиття й тортури, а також про використання фізичного насильства з метю залякування. Серед поширених форм психологічних знущань використовується інсценування фіктивних обмінів полоненими. Військовополоненим зав’язують очі й кудись везуть, кажучи, що їх обміняють — але натомість лише піддають насмішкам і побиттю після прибуття.

Полонених систематично морять голодом. Водночас їжу, яку давали в колонії, описували як “водичку з сіллю по 200 грам”. У свідченнях згадуються запліснявілі переповнені камери (до 10 осіб у камері) та постійний холод. Окрім того, адміністрація в’язниці використовує примусову працю полонених, незважаючи на їх недоїдання та жорсткі кліматичні умови.

Розташування в’язниці у віддаленому регіоні та відсутність контактів із зовнішнім світом створюють умови тотальної інформаційної ізольованості. Також для психологічного знущання над полоненими інсценуються фіктивні обміни.

“Їх не годують. А якщо годують, то це водичка з сіллю по 200 грам” – подруга військовополоненого азовця Дмитра.

“Ми розуміємо, в яких умовах вони там знаходяться: пліснява, холод, голод, по 10 чоловік в камері” – сестра військовополоненого Галина.